- церковнослужительський
- -а, -е.Прикм. до церковнослужитель.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
церковнослужительський
Смотреть что такое "церковнослужительський" в других словарях:
церковнослужительський — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламар — 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок допомагати під час підготовки до богослужіння: запалювати свічки в храмі, подавати кадильницю, прибирати вівтар, храм тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; парамоїшр; заст.… … Словник церковно-обрядової термінології
співець — 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок співати під час богослужінь; 2. Особа, посвячена в цей чин; крилошанин; заст. канонарх, псалт; протопсалт; демественик … Словник церковно-обрядової термінології
читець — і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок читати під час богослужінь з усіх священно богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност … Словник церковно-обрядової термінології
